Виховна година " Родинні традиції до Великодня "

Хай мир у сердці вашому панує.

Хай ангел Божий щастя вам дарує.

Ісус Христос  - здоров'я  шлей з небес.

        Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

            Одне з найголовніших свят в культурі українського народу, найголовніше свято у церковному календарі - є Великдень,  присвячений воскресенню Ісуса Христа. Це свято символізує перемогу життя над смертю , є пам'яттю про жертву Ісуса Христа в ім'я порятунку людського роду від страшних мук.

   У 2023 році Великдень в Україні особливий , бо це свято,коли любов , духовність і жертоанвсть дають шанс людству перемогти зло . Йде битва за Україну , її історію , традиціі , культуру .  Україна обов'язково Переможе , тому , що її міць та сила вимірюється силою духу нації. А дух нації, дух українського народу має збереженні традиції та звичаї , які зберігаються,  шануються та передаються з покоління в покоління. 

   У багатьох куточках нашої країни Великодніх традицій  та обрядів  люди дотртмуються майже  в незмінному вигляді,  такими,якими вони дійшли до нас з найдавніших часів. 

   Підготовка до свята починається з великого посту( відмова від продуктів тваринного походження),який триває сім тижнів ( з 27 лютого до 15 квітня). Свято Воскресіння Ісуса Христа є перехідним.  Тобто дата святкування відрізняється кожен рік. Особливе значення православні християни надають останньому тижню Великого посту. 

   Неділю, що передує Великодню , в народі називають " Вербною " . В цей день люди збирались попід храмом з гілочками верби , відвідували службу а попи освчували ці гілочки . Вони сімволізують пальмові гілки, якими вітали Ісуса Христа в Єрусалимі на передодні його розп'яття. Потім люди ходили з цими гілочками по вулицях і тріскали один одного ними, приговарюючи: " Не я б'ю - верба б"є , за тиждень Великдень,  недалечко- червоне яєчко " або " Не я б'ю ,лоза б'є не заб'є, від нині за тиждень буде Великдень. Будь здоровий як вода , багатий , як земля , а красний як тая паска , бо в ній Божа ласка. "Потім несли вербу додому та клали за образи. Вона слугувала оберегом для всієї сім'ї. Верба  - це дерево надзвичайно витривале. Кажуть, де його не посади,  там і вродить. Це символ української витривалості . В центральній частині України завжди святили вербу , яка вже розцвіла , з листочками , а в західній частині України мали залишитись" котики ", гілочки вирубували завчасно. Пучок верби мав бути гілочок зо 12 та перев'язувався лляним шнурком.  Прикрашали його сухими освяченими  квітами та травами . Клали кілька "котиків у паску ,щоб бути здоровим . " Котики" чи шматочки гілочок з верби ховали у одяг , щоб ніхто не наврочив . Вважають,  що якщо принести свячену вербу і посадити її на городі ,та коли вона прийметься  - то велика милість і ласка Божа . А ще , якщо в сім'ї є неодружені хлопці чи незаміжні дівчата , то скоро вони знайдуть собі пару .

Тойрічну , стару  свячення вербу не можна викидати,  її можна тільки спалювати .

   Після Вербної неділі вже починається Страсний тиждень . Перший з трьох днів Великого тредення  - це Чистий або Живний четвер.  Це день весняного очищення. Ще вдосвіта , до східа сонця потрібно зануритись в річку чи любу другу водойму. Прийнято вважати , що саме в цей день вода володіє особливими властивостями , очищає та оздоровлює дух і тіло.  Також у цей день прийнято підготовлювати оселю до свята . У цей день варто навести порядок у своєму домі, зайнятись пранням та іншими хатніми справами. Воду після прибирання не варто виливати в межах будинку, а там,  де нічого не росте. Чистий четвер асоціюється з прощанням із усім старим і зустріччу чогось нового.  Люди викидають застарілий   мотлох та білять хати . Зайнятися приготуванням святкових справ , розмальованням писанок та випіканням пасок можна лише після прибирання оселі. Також в цей день не можна позичати гроші чи віддавати будь - які речі з дому. Ще у цей день стригли дітей , щоб волосся не лізло , а пишно росло. Робили четвергову чорну сіль , яка оберігає від злих людей та приваблює щастя , удачу та гроші .Наші пращури вмивали нею хворих,  давали тваринам при хворобі та додавали в ґрунт для багатого вражаю . Зараз люди також вірять у силу четвергової солі та виготовляють її за всіма правилами. 

Страсна п'ятниця - це найскорботніший і найсуворіший день Страстного тижня . Саме в цей день відбулося розп'яття Христа та зняття його з хреста і поховання. Хліб або паска спечені в Страсну п'ятницю володіють цілющими властивостями. Їх можна зберегти протягом року , бо вони не плеснівіють та використовувати як засіб від хвороб . 

У Страсну п'ятницю треба утримуватись від гучної музики, лайок, співів і взагалі розібратися з власними думками.

 Велика або Фарбувальна,  Тиха субота.  Тиха,  бо у цей день неприйнято веселитися , а Фарбувальна , бо в цей день також фарбують яйця та розписують писанки. Велика субота- це день скорботи про Ісуса Христа.  Богослужіння у храмах починаються з самого ранку і тривають весь день та переходять в заутренню.Ввечері готували кошик для освячення. Його прикрашали рушниками та наповнювали . Окрім печених та сирних пасок до кошика кладуть крашенки ,домашню ковбасу , пиріжки,  м'ясо . Не можна ложити у кошик ножі , овочі та фрукти,  матеріальні цінності,  страви із крові тварин , алкогольні напої. Пізно ввечері люди збираються біля вогнища на задньому дворі храму . Опівночі починається хресний хід , після якого знову триває служба . Нічь перед Великоднем - найбільш урочиста та святкова , впродовж неї люди не лягають спати , аби мати щастя й злагоду на весь рік . На ранок люди разговляються та вітають один одного традиційним "Христос Воскрес!" - " Воістину Воскрес!" Ті люди , що відстояли службу в храмі і освятили кошик зі смаколиками повертаються додому рано вранці і пробують яйця та Паску , а святкування починаються вже пізнім ранком у неділю. Багатий пасхальний стіл  - є символом Небесної радості і символом вечері Господньої. Всі члени сім'ї збираються за столом і їдять освічені продукти, а господар промовляє : " Дай , Боже , ще й на той рік дочекатись святого Воскресіння Христового  в щасті та здоров'ї". Викидати освічені продукти не можна . Також цього дня заведено роздавати милостиню , щоб залучити в свою оселю благополуччя. 

Також , якщо на Великдень  смикнути за мотузок і вдарити у дзвін  - то буде щастя. А якщо на Великдень йде дощ чи небо захмарене - то буде врожай .

У деяких регіонах західної частини  України збереглась традиція обливатися холодною водою у Великодній понеділок - Обливной понеділок. Хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм писанки чи інші страви зі святкового столу. Вважають погано , коли чиюсь хату оминули і не облили тамтешню дівчину . Наприклад у Львові це дійство проходить на ринковій  площі , і після цього можна зігрітися і посушитися у кав'ярні .

Сьогодні у всіх українців одне бажання - Перемога та мир в Україні. Всі люди України звертаються до Бога та просять захисту для наших військових, для себе,  своїх рідних. 

" Хай воскресне Бог і розбіжаться вороги Його ,

І хай тікають від лиця Його ті , що ненавидять Його.

Як щизає дим , хай вони щезнуть ,

Як від вогню топиться віск " (Пс.68,1-2).

Нехай життя розвіває сутінки смертні,

А правда здолає всяку кривду .

Нехай посоромлені втікають ті,

Хто бажає нам лиха.

Нехай миром і достатком 

Колоситься український лан.

Утри Боже кожну сльозу 

Та зціли кожну рану .

Даруй нам єдності і порозуміння, злагодою та братерством пов'яжи наші серця.

Бо ми - народ Твій .

Усі ми - діло рук Твоїх.

Тому до Тебе сьогодні щиро взиваємо:

Ти,  що у Воскресіння Твого Сина смертю смерть подолав ,

Дай нам сили здолати кожен задум луеавого і всілякий ворожий підступ. 

Перемоги благовірному українському народу даруй нам над супротивниками і хрестом Твоїм охорони люд Твій! 

Бо Ти Бог наш , а ми - люди Твої , і Тобі славу возсилаємо,

Отцю і Сину , і Святому Духові , і нині , і повсякчас , і навіки вічні . Амінь. 

( Стародавня молитва про перемогу ).

Великдень