Виховна година " Українські козаки "
Гей Козаче - Козаченько
Гей ,козаче - козаченько ,
Тай хоробре серденько ,
Ой, міцьні в нього руки -
Ворогам для науки !
Як козак засміється -
Ворог з остраху трясеться ,
Як козак заспіває -
Вороги чемідуж тікають!
Як козак затанцює-
Увесь світ його чує ,
Зелен - дуба розвивайся,
Гей душа, розкриляйся!
А душі тільки й треба -
Степ широкий та небо ,
Під сідлом коник чалий ,
Побратим не лукавий.
Гей, гуляти- воювати
Знов поїдемо брате ,
Не топтали щоб чужинці
Наші землі українські!
Там чи смерть , чи життя -
Нам не буде забуття !
Якщо голову складемо -
У піснях доживемо !
М. Пригара
Історія українського козацтва - це одна з найвеличніших сторінок життя нашого народу. Рятуючись від постійних нападів сусідів та набігів кочовиків , чоловіки гуртувалася для захисту своїх земель. Спочатку вони не мали ніякої військової організації, а збиралися у ватаги по кілька десятків чоловік , обирали отаманів.Зброя їх була проста : луки, списи,сокири, шаблі , примітивні рушниці. На цьому тлі виникло козацтво , а згодом утворилася Запорізька Січ і власна держава - Гетьманщина.
Запорізька Січ - один із світових феноменів , над яким замислювались, який намагалися розгадати багато поколінь дослідників. Це укріплена територія Війська Запорізького, яке існувало з 16 по 18 століття.
Козаків Січі називали в народі " святими лицарями " , їх оспівували в думах , піснях та легендах . Секрет козацької величи і звитяги у любові до рідної України, в прагненні до волі . " Козак " означає вільну людину , у якої розумна голова і сильні руки . Горді , міцьні, як леви , козаки були гідним прикладом для наслідування. Слава їх оживає з кожним днем , як оживає справжня історія нашого народу без прикрас , перекручінь, правдива, чесна .
Козак - вільна , незалежна людина . Щедрі , сміливі , невибагливі, яким байдуже багатство, повністю закохані в свободу . Дуже міцьні тілом , не боялися ні спеки ні холоду , ні голоду ні спраги . Справжні патріоти, які любили свою країну і віддавали за неї життя.
У кожного народу- свої традиції, у кожної нації- свої герої. Українські козаки відкрили нові горизонти для своєї землі , подарували народу споконвічні традиції прагнення волі.
У серпні далекого 1492 року, у пониззі Дніпра українські козаки на " чайках" вступили в бій проти важкої турецької галери . Взяли її на абордаж, визволили братів-українців, які були прикуті до галерних весел , а екіпаж галери порубали. Цей бій назавжди залишить слід в історії.
Дмитро Байда Вишневецький- формально перший козацькій гетьман , засновник традицій першої Запорізької Січі. Яскравий і відважний козацький ватажок. У 1553 році власним коштом збудував замок-фортецю на острові Мала Хортиця для захисту проти татарської навали , нині "острів Байди".
( Гетьман України - колишня найвища урядова політична посада України, голова держави).
Вперше посада гетьмана була заснована Богданом Хмельницьким, який був першим офіційним гетьманом України, козацької держави.
Богдан Хмельницький - Гетьман Війська Запорізького, талановитий воєначальник і полководець, який отримав ряд великих перемог , що увійшли в історію . Підняв українські землі на визвольну війну проти Польщі у 1648 - 1657 роках . Він заявив , що мета його - звільнення всього українського народу від польської неволі та об'єднання українських земель у незалежну державу . Саме Богдан Хмельницький в середині сімнадцятого століття вперше окреслив терени козацької держави в кордонах близьких до меж сучасної України і заявив про необхідність боротьби за її суверенітет. Саме за його гетьманства Україна розпочинає відлік як держава. Називатися Україною, українським народом , українцями на політичному рівні ми стали саме за часів Богдана Хмельницького .
Здобудеш волю - заслужиш небо !
Рабів до раю не пускають!
Іван Сірко
В історії не так багато знаменитих військових полководців , про яких кажуть : він не програв жодної битви .
Іван Сірко - кошовий отаман Запорізької Січі , хоробрий, талановитий воєначальник, керівник успішних походів проти Кримського ханства на рахунку якого немає жодної програної битви .Здобув перемогу у 65 боях. Кожного кошового обирали лише на рік. Найславетніших та найшановніших обирали протягом п'яти і більше років. Дванадцять разів Запорізька Січ обирала Івана Сірка кошовим отаманом .
У запорізького козацтва були свої ритуали та обряди , пов'язані з основним заняттям - військовою справою. Коли воїн приходив на Січ,він проходив обряд посвяти в козаки та складав урочисту клятву перед поважним товариством на вірність Україні, відданість Запорізькому козацтву та православній вірі. Отримавши статус "молодика ", воїн навчався військової справи, правилам повсякденного життя в громаді, принципам та ідеології справжнього козака.
Запорозькі козаки були глибоко віруючими людьми , вони дотримувалися християнської віри. На Запорізькій Січі рятувалися від кріпацтва й переслідування люди різних націй . Утікачі мусили хреститися в православну віру. У запорізьких козаків був особливий культ Покрови- Богородиці як заступниці та захисниці від ворога. Головна церква завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені . Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці. Під Покровом Богородиці запорожці не боялись ні ворожого вогню, ні грізної стихії , ні морської бурі.
Після зруйнування Запорізької Січі у 1775 році козаки , які пішли за Дунай , взяли з собою і образ Пресвятої Покрови .
Козацький чуб - символ відваги , мужності, готовності померти в бою . Його ще називають - чуприна , оселедець. Тільки після посвяти в козаки , тобто , першого бою , морського походу , випробувань , можна було вистригти собі чуба. Носили чуба завжди , закрутивши за ліве ухо. За легендою, чуба козаки відрощували не просто так . Саме за оселедця Господь , змилостившись , міг витягти козака з пекельного вогню чи забрати на небеса з бою :
Питалися в козака : " Що то за причина ,
Що у вас голова гола ,
А зверху чуприна ?"
" А причина то така : як на війні згину .
Мене ангел понесе
В небо за чуприну ".
Чуприни заборонялося носити недосвідченим воякам , втікачам , брехунам , боягузам, злодіям. Позбавити чуприни козака вважалося найбільшою ганьбою. Саме тому , у полонених запорожців турки часто відрубували довгі чуби, щоб їх віра похитнулася , і порятунку з пекла можна було не чекати. Чуби носили литовці і поляки . Чуб зустрічається майже у всіх народів , окрім москалів.
Козаки дивували та захоплювали , берегли рідну культуру та звичаї. Вони були не просто вояками , адже поряд з силою , мужністю , розумом , зустрічалися елементи загадковості ,містики та хитрість з кмітливістю. Запорожці завжди підкрадалися до своїх ворогів непомітно і заставали їх зненацька. Тому було більше шансів на перемогу .
Козацькі судна - " Чайки " , були побудовані особливим чином, з використанням подвійного дна . Так звані прообрази сучасних підводних човнів. Між двома днищами човна розміщували баласт - вантаж , судно занурювалося в воду і непомітно підходило до ворогів . А вже перед боєм баласт викидався і човен несподівано виринав , шокуючи ворога . Або човни перевертали до гори дном . У"Чайку" поміщалося до 70 козаків з озброєнням та боєприпасами , включаючи артилерію . Мали два керма ( кормове і носове ) , рухалися як на веслах, так і за допомогою вітрила . Козацькі " Чайки" - є неперевершеним зразком суднобудування , вони були надзвичайно міцьні , але легкі та маневрені.
Надзвичайним явищем в козацькому світі були особливі козаки , так звані характерники. Характерники володіли певними екстрасенсорними здібностями: гіпнозом, яснобаченням , цілительством. Про них казали , що ні вода , ні вогонь , ні шабля , ні звичайна, не срібна куля їх не брала . Що вони могли брати в руки розпечені ядра та залізо , бачити навкруг себе за кілька верст , влазити та залазити з міцно зашитих мішків, перетворювати вершників на птахів,людей у кущі , а самі могли перетворюватись на котів. Характерники, самі по собі , завше були рідкістю, за що власне їх і любили , цінували , прославляли , шанували , боялися та овіювали різною містикою. Не кожен міг стати характерником. Не у кожному полку , не у кожній сотні на Січі був характерник . Характерники володіли надприродніми властивостями і завжди готові були стати на захист свого народу , своєї Батьківщини.
Комментарии
Отправить комментарий