26 квітня - є днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників , персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, медиків, будівельників, учених, всіх людей, що брали участь у ліквідації наслідків аварії.
Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам'яті українського народу.
О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі #4 прогремів вибух . Кілька сотень працівників і пожежників намагалися загасити пожежу , яка не припинялася 10 днів . Тоді загинули та постраждали сотні рятувальників. Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. Потужний викід радіоактивних речовин у 300 разів перевищував бомбардування міста Хіросіма в Японії. Хмара з радіацією пройшла над СРСР, майже всією Європою та східною частиною Америки.
Спершу керівництво СРСР намагалося приховати масштаби трагедії ...але після повідомлення зі Швеції та інших країн про радіоактивні елементи в повітрі, та масштабів зараження, керівництвом було прийнято рішення про евакуацію населення Прип'яті та прилеглих населених пунктів. Її почали лише 27 квітня 1986 року о 14.00. , і тільки із 10- кілометрової зони . А з 30 - кілометрової зони перші п'ять днів після аварії людей не тільки не вивозили, а й не попередили про загрозу радіації. Евакуювати з 30- кілометрової зони влада вирішила 2 травня- на шостий день після аварії. А з третього травня почали вивезення дітей з Києва та області . Зокрема, 1 травня сотні тисяч людей, в тому числі і дітей , вивели на святковий парад у Києві, хоча рівень радіації у Києві перевищував у декілька десятків разів. А інформацію іноземних джерел про масштаби радіоактивного зараження радянська влада називала брехнею та провокацією. За декілька місяців з небезпечних районів вивезли 700 тисяч дітей . А із 30- кілометрової зони до кінця 1986 року назавжди відселили понад 100 тисяч людей . В покинутих містах чувся гавкіт собак , адже покинуті домашні тварини були закритими у квартирах . Люди поспішали покинути територію і залишили їх . Людям казали , що евакуація на декілька днів, вони сподівались на повернення . А ще , шерсть тварин була радіоактивною і їх забороняли брати з собою .
Радіоактивного зараження зазнали приблизно 600 000 осіб . Насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30 - кілометрову зону відчуження. Безлюдним містом- привоидом стала Прип'ять- місто працівників електростанції. В зоні забруднення заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби , полювати на дичину , ловити рибу , пити воду , палити дерева чи листя. Нажаль всі тварини і рослини заражені радіоактивними речовинами. Понад 3 мільйона мешканців України страждають від захворювань , спричинених опроміненням. Приблизно 60 тисяч ліквідаторів померло і 165 тисяч стали інвалідами . Сміливі та мужні люди , які ціною свого життя і здоров'я зупинили катастрофу, не дали їй стати ще масштабнішою. Лвквідатори прибували на місце аварії без жодних засобів належного захисту. Усі вони отримали високі дози радіації, однак їм вдалося врятувати населення прилеглих територій України, Білорусі та Європи. Завдяки самопожертві ліквідаторів, аварія стала символом жертовності во ім'я Батьківщини, мільйонів людей та прийдешніх поколінь.
Глубока вдячність мужнім учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС!
Чорнобиль - чорний біль нашої землі. І скільки не минуло б років , залишиться у пам'яті героїзм , єдність , мужність та самовідданість героїв - ліквідаторів .
Комментарии
Отправить комментарий