Виховна година "День вишиванки"
День вишиванки
День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім'ю, родину.
Як шила мати і вела пісень ,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала .
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала .
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу...
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії , туга за синами,
Тривога вічна , гарні дні ясні,
До Бога звернення - молитва мами.
Надія Красоткіна
Кожен свідомий українець, знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг , а частина душі.
Кожна свідома нація має традиційний одяг - елементи, які перейшли в спадок від пращурів. Для когось це просто речі, для когось - символ Батьківщини.
Вишиванка - це предмет неабиякої гордості української нації. Наші пращури ставилися до вишитої сорочки як до святині . Цей одяг передавався з покоління в покоління. Українську вишиванку часто називають молитвою народу .
Вона є справжнім оберегом свого власника , наповнює його світлом , красою , здоров'ям і любов'ю, дарує силу роду . Не дарма кажуть : в сорочці народився - значить поталанило. Продавні українці вважали , що вишитий орнамент захищає власника від злих та недобрих поглядів, будь - яких невдач та хвороб . Також допомогав розрізнити "своїх" і "чужих", бо особливості візерунку - колір вишивки та колір полотна видавали , хто стоїть перед тобою . Адже різні люди носили різні вишиванки. Вишиванки були настільки різні за візерунками і кольором, що можна було визначити з якого села походить людина .
Вишиванки гірських та рівнинних регіонів відрізнялись кількістю вишитих елементів. У гірських елементів ентів більше , вони складніші та зроблені маленькими стебками , а у рівнинних районах довгі стінки та вишитих елементів набагато менше. Це пов'язано з тим , що на рівнині більше теплих днів у році та відповідно жінки мали більше роботи . А у Карпатах навпаки зима була довшою і жінки мали більше часу для вишивання.
Традиційними кольорами вишиванки вважають червоний , білий , чорний, синій, зелений та жовтий.
Червоний позначає безмежне щастя , самовіддану любов, матеріальний достаток і нестримні веселощі . Цей тип сорочок був призначений для молодих дівчат, краса яких дарувала радість оточенню.
Білий - символ радісних життєвих подій . Вишиванки цього кольору вважали святковими.
Чорний символізував родючість і продовження роду.
Блакитний символізував чистоту і непорочність. Переважно такі сорочки вдягали незаміжні дівчата. Насичені сині відтінки сприймали як найсильніші обереги від усього лихого.
Зелений колір візерунка - молодість , краса , весна та безтурботність. Вважали , що вишиванка, в якій переважають зелені кольори , здатна захистити від природних стихій.
Жовтий - символ меду й пшениці , добробуту , багатства й радості . Такий візерунок сприяв успіху в усіх починаннях та матеріальному достатку .
Символічні орнаменти на сорочці, які поділяються на геометричні, рослинні та тваринні , також слугували оберегом . Кожен елемент візкрунку це і прикраса і символ , коріння якого сягає глибокої давнини.
Рослинні :
- Калина це символ материнства, кущ позначає матір , а ягідки то дітки. Цей орнамент також позначає безперервність життя . Такі сорочки одягали лише заміжні жінки .
Чорнобривці відносяться до цілющої символіки , здатної вилікувати душу і тіло , а також символізують любов до природи та всього живого.
- Мак вважали надійним оберегом від лихих сил і захищав не тільки родину , а й домашнє господарство. Червоний колір його квіток означає пам'ять про загиблих у боях родичів . Ще орнамент маку на вишиванці молодої дівчини може означати , що в її родині є загиблий воїн , пам'ять про якого вона обіцяє зберегати вічно.
- Виноград означає радість, пов'язану із сімейним життям , щастя від поповнення родини. Такий орнамент дуже популярний у вишивках північній частині України.
- Дуб за старовинною слов'янської міфології є священним деревом язичницького Бога - громовержця Перуна . Тому дуб або гілка символізує чоловічу енергію, витривалість, життєву силу .
- Білі лілії є символом зародження життя, чистоти та дівочої чарівності.
- Троянди символізують безперервний рух сонця й вічне оновлення .
- Барвінок - символ молодості, розвитку, досягнення мети.
- Соняшник - символ життя , щастя та енергійності .
Геометричні:
Геометричні візерунки символізують стихії природи та родючості землі, такі візерунки притаманні Гуцульщині. Геометричні орнаменти наші предки використовували задля магічного впливу на обставини свого життя. Таємні древні знаки вишивпльниці виписували на полотні як заклинання .
- Коло сімволізує Сонце та його рух навколо Землі , а коло розділене навпіл - це день і ніч, літо й зима .
- Восьмикутна зірка - символізує поєднання чоловічого та жіночого начала.
- Квадрат є символом материнського світу, достатку, багатства та добробуту .
- Трикутник символізує вогонь.
- Хрестик символізує врожай, та чотири стихії : вогонь , воду, повітря і землю .
- Змійки, спіралі чи хвилі - це знаки води і вони є символом материнства й родючості. Вертикальні та паралельні зигзаги означають дощ.
- Ромб з крапкою всередині - вінчальна символіка для нареченого і символ родючості.
- Ключі зображались як половина свастики чи половина вісімки і були оберегом від поганих впливів.
- Восьмипроменева зірка або повна рожа є символом життя та найпоширеніший елемент у геометрисному орнаменті .
Тваринні :
У вишиванках тваринних орнаментів зображуються кінь, заєць, риба, жаба ; з птахів- півень , сова, голуб, зозуля, ластівка ; з комах - метелик, павук, летючі жуки . Наприклад ластівка - це знак добрих новин , пов'язаних з створенням сім'ї та зміцненням і розширенням господарства. А соловейко та зозуля зображені на вишиванках у дівчат , які ще не вийшли заміж. Лебеді і голуби уособлюють молодят , а ведмідь - символ сили і мудрості , кінь - цілеспрямованість.
Символічним є не тільки відтінки та візерунки , а й колір полотна . Білосніжний колір означає цноту та чистоту , червоний означає життєву силу , зелений - природу та спокій , а чорний смуток та тугу .
Історики досі вагаються, називаючи приблизний час започаткування ремесла вишивання. На Чернігівщині археологи знайшли лляні сорочки прикрашені унікальними візерунками . Ці сорочки вважаються найдавнішими в Україні. Українським вишиванкам вже більше тисячі років . А українські козаки - характерники боронили свою землю від ворогів та вірили , що вишиті візерунки на сорочці були оберігом , рятували мужніх воїнів від смерті в бою , та зцілювали рани . Козаки вірили , що вишиті на полотні знаки мають могутню силу , забезпечують зв'язок із рідною землею, надають їм наснагу до перемоги та гріють душу на чужині . Саме в добу Гетьманщіни сформувався цілісний український костюм , де вишита сорочка набула символічного значення для всього українства.
Часто першу вишиванку для дівчинки робили з рукав маминої вишиванки . Матусі вишивали вишиванки своїм дітям з особливою любов'ю та теплотою . В процесі вишивання жінки молилися і вірили , що ці молитви зроблять вишиванку сильнішою та зарядять її тільки позитивними емоціями. Також вишитий одяг в давні часи клали в могилу до померлого. Символи української вишиванки пройшли крізь віки, але не втратили силу та красу . Минули словетні часи козацтва , але живий ще дух козаків , жива жага до волі в українців , де б вони не перебували. А підтримує цей дух саме вишиванка , виконуючи своє призначення- захищати Україну та її синів і дочок від ворога, від зради і напастей. Реалії сьогодення показують, що наша найбільша цінність - це бути Українцем . Тому зараз вишиванка - це не просто одяг,а символ української нескореності та свободи.
За останні роки свято вишиванки набуло маштабного рівня , бо його відзначають у багатьох куточках світу. Тож з ранку , вдягніть вишиванку ! Шануйте національну святиню та етнічні традиції!
Я вишию Сорочку
Я вишию сорочку кольорову
Й по білим світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанком
І щастя світле я у ній знайду.
Я - українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є : і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисти небеса...
Я син землі відроду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я - українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горжуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово - думу Кобзаря...
Тож вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря .
Надія Красоткіна
Комментарии
Отправить комментарий