Різдво Христове

   Кожного разу, коли двоє людей пробачають один одного, це - Різдво. Кожного разу,  коли ми допомагаємо комусь, - це Різдво. Кожного разу , коли народжується дитина, - це Різдво. Кожного разу,  коли ми дивимось на когось очима серця - це Різдво,  бо любов, справедливість, надія і ніжність народжуються. Ісус народився...в серці...

   

   25 грудня в Україні відзначають світле свято  - Різдво Христове. У цей день відзначають народження Ісуса. Згідно з віруванням, Діва Марія та її чоловік Йосип прийшли до Віфлієма для участі в переписи населення. Оскільки зупинитися їм було ніде, вони ночували в печері, де був загін для худоби. Тут і народився Ісус, а ясла стали для нього колискою.

   Коли народився Ісус, від Віфліємської зірки почало йти яскраве світло,  яке і сповістило світу про народження Ісуса - Спасителя. Світло зірки вказало дорогу східним мудрецям  - волхвам,  які щедро обдарували немовля - звідси і бере свій початок традиція дарувати подарунки на Різдво. 

   У ніч на Різдво, за народним повір'ям творяться всякі чудеса. Вважається , що у цю ніч "відкриваються" небеса, всі земні води, джерела і колодязі наділяються чарівною цілющою силою, а якщо цієї ночі загадати бажання, воно неодмінно забудеться. 

   Різдву передує Святий вечір. 

   Святвечір.

   Ще вдосвіта перед Святою вечерею господиня ставала до праці. Розпаливши новий вогонь у печі починала готувати дванадцять пісних страв для Святої вечері. Це були узвар, горох, квасоля, смажена капуста, риба. Обов'язково ліпили вареники, готували картоплю, гриби, гречану кашу, голубці, коржі з маком і кутю з товченої пшениці.

   У той час , коли господиня поралася біля печі, господар напував худобу, підстелював свіжої соломи та давав ій свіжого сіна. Потім відкидував сніг від хати, розчищав стежки й уважно оглядав  все своє господарство. Ніщо не може бути в цей Святий вечір поза домом, в чужих руках - позичене чи забуте. Святвечір зустрічали завжди в колі родини, усі члени родини повинні бути вдома. 

   Святий вечір починається, коли у небі засяє перша зоря. Але перш ніж приступити до вечері , господареві треба нагодувати худобу. Потім він урочисто заносив Дідуха до хати, промовляючи - "Дідух - до хати, біда  - з хати ! " , "Дай Боже ці свята провести і других дочекатися! Дай Боже щастя моїй родині і всій Україні ! " Дідуха ставили в найпочесніше місце - на покуті під  іконами. У наш час Дідуха часто заміняє невеликий букет із колосків та різних сухих трав і квітів. На Святу вечерею запалювали свічку, пригадували тих, хто далеко від домівки чи відійшов у світ вічний. Родина тихо вечеряла. Після вечері прийнято нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви і йшли у гості.  Потім колядували з великою зіркою в руках, наспівуючи різдвяні колядки , пісні та вірші. Вважалось,  чим більше колядників прийде до хати, тим більше достатку й багатства буде в сім'ї протягом наступного року. А кожна колядка повинна завершуватися побажанням добробуту , здоров'я та щастя господарям. Господарі ж своєю чергою, частують колядників чим хата багата , солодкі подарунки, гроші. 

  

    Зранку люди вітають один одного фразами - "Христос народився !"  Відповідають - "Славімо Його!" Йдуть до церкви на різдвяну молитву, а потім збираються у родинному колі.  Тож , зберігаймо наші рідні, українські традиції,  та святкуймо Різдво разом 25 грудня! 

Нехай тепло та радість оглртають ваші душі...Нехай лише добрі новини приходять у ваші домівки... Нехай ваші рідні та близькі будуть здорові та щасливі ! ❤️❤️❤️

Колядка